Колись ми будемо літати,
Як ангели крізь хмари до небес.
Колись ми будемо зірками
Згори дивитись — як там на Землі?

Колись розвіє вітер нас —
Як жовте листя восени.
Колись дощем пролємось ми,
Щоб прорости зеленою травою навесні.

А поки, Боже, дай нам сили,
Щоб гідно всі свої шляхи пройти.

© Андрій Зацепін
24-27 липня 2015р.