Гримить канонада та
Рвуться снаряди.
Гинуть люди та
Руйнуються села.
Коли в країні війна – 2 рази.
Скажи мені де твоя Батьківщина?
Чому мати оплакує сина?
Бо в країні війна – 2 рази.
Ти хочеш по іншому жити в країні.
Ти маєш її тоді захистити!
Вставай! Бо в країні війна! – 2 рази.
Тримаємо зброю, бо нас мільйони!
Бо треба нам відстояти свободу!
Вставай! Бо в країні війна! – 2 рази.
© Андрій Зацепін
20.01.2015р.
Маленьке, сіреньке,
самотнє кошеня.
Воно просить ласки,
мурчить про домашнє
і мріє зігрітись в теплі…
А люди йдуть повз.
В турботах, не бачать.
Яке сумне сидить кошеня…
Маленька, білява, тендітна дівчина
його підняла,
до себе притисла.
І разом забились самотні серця…
9.12.12
© Андрій Зацепін
Ти мій ранок…
Ти мій ранок —
На сніданок
Покохаю і розтану,
Поцілую, обнімаю,
Пригортаю, бо кохаю.
Ти мій ранок —
Мій сніданок
З’їм тебе 🙂
І таю…таю…
Знову з’їм
І знову таю…
Бо такий у нас сніданок!
© Андрій Зацепін
27.09.09
Шалений світ
нас всіх купив.
Шалений світ
нас спокусив.
І світ його нас спонукає
Щомиті діяти, бажати
Долі кращої, чекати
Змін, а втім — страждати,
Що він такий шалений … світ…
Шалений світ
крізь очі вглиб,
Шалений світ
нас засліпив.
А іноді …крізь темряви стіну
Проб’ється промінь… світла і кохання!
Ти розумієш — щось змінилося за мить,
Стоїш і відчуваєш, як промінь надихає…
2009р.
© Андрей Зацепин
Жовтень…
І листя жовтіють красиво
Та червоніють і хмари летять…
Жовтень…
Він голить поодинокі дерева,
Но ще зеленіє трава, тополя…
Жовтень…
Шукаєш проміні солнця,
Від запаху листя … затримуєш подих …
Жовтень…
Чому же сумні твої очі?
В них стільки тепла і глибини…
27.10.2010
* Фото автора
© Андрей Зацепин